23.06.2016, 12:19

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016 - Фото

Закулісні інтриги в штабі збірної, тактична недбалість і недооцінка суперника відправили жовто-синіх додому раніше очікуваного терміну

Реклама
Реклама
Реклама
21 червня збірна України програла свій останній матч на чемпіонаті Європи з футболу 2016, який одночасно став останнім для Михайла Фоменка як головного тренера нашої команди. Всупереч прогнозам і очікуванням, Україна не просто не змогла пройти груповий етап турніру, але взагалі здалася без бою. Першою втративши шанси на вихід в 1/8 з нулем набраних очок і такою ж цифрою забитих голів, команда Фоменка показала найгірший результат не тільки на Євро-2016, а й взагалі на чемпіонатах Європи багатьох років. Безумовно, це провал. Але якщо спробувати крізь червону пелену фанатського гніву тверезо і з боку подивитися на траєкторію головної команди і розвитку українського футболу за останній час в цілому, чи таким  несподіваним здасться цей результат? Спробуємо розібратися.

Перші хлопці на селі

Футболісти основи збірної України, за винятком Євгена Коноплянки, який підписав контракт з лавкою запасних "Севільї", грають в українській Прем'єр-лізі, рівень якої за останні два роки не просто знизився, а обвалився зі швидкістю лавини. Після Революції Гідності, з часів анексії Криму та початку війни в Донбасі кілька мільярдерів і олігархів в Україні виявилися відрізаними від бюджетних потоків в звичних їм обсягах, втратили привілеї та підприємства, або взагалі утекли. Як наслідок, їм довелося відмовитися від таких дотаційних іграшок, як футбольні клуби, які на відміну від Заходу, у нас не є бізнес-, а іміджевими проектами олігархів різного масштабу. Тепер їм не до футболу.

Протягом півтора років померли київський "Арсенал" і криворізький "Кривбас". Потім припинив існування донецький "Металург", відвалився харківський "Металіст", розсипалися "Волинь" і "Говерла". Зараз в коматозному стані перебуває фіналіст минулорічної Ліги Європи дніпровський "Дніпро", а донецький "Шахтар" веде кочовий спосіб життя. Все це призвело до знецінення українського футболу в цілому - за чемпіонство борються півтори команди, інші ж виступають в ролі статистів, яким часом нема за що дістатися до стадіону і оплатити готель.

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Україна проводжала своїх футболістів на Євро-2016 як національних героїв

При такому низькому рівні чемпіонату, потрібно ділити на шістнадцять успіхи Ярмоленка, Степаненка або Зозулі в матчах проти демотивованих запорожців або ужгородців, котрі одержували зарплату по півроку. "Дніпро" провалився в останньому розіграші Ліги Європи, "Динамо" розсипалося, як тільки зустріло сильного суперника в Лізі Чемпіонів - "Манчестер Сіті", а успіхи донецького "Шахтаря" все ще будуються на легіонерах.

Між виконавським рівнем зірок чемпіонату України-2016 і тих же, зразка, наприклад, 2010 року - прірва. Глибину цієї прірви нам показали північноірландці, які грають нехай і в середніх клубах, зате найсильнішій в світі англійській Прем'єр-лізі, і поляки, більшість з яких загартовані виступами в німецькій Бундеслізі і італійській Серії А. Про німців навіть говорити не будемо. Екзальтовані ж прогнози про стрімкий вихід нашої збірної з групи і щасливе майбутнє в раунді плей-офф базувалися багато в чому на враженні про гру гравців збірної за свої клуби. Тобто, на грі протягом двох сезонів проти фактично напівпрофесійних команд. Образно кажучи, перші хлопці на селі просто не витримали випробування мегаполісом.

Недооцінка суперника

Найгірше, що в виняткову силу гравців нинішнього покоління збірної України повірили не тільки вболівальники, але й самі футболісти. Від пафосу передматчевих коментарів перед початком Євро-2016 рябіло в очах. То Артем Федецький з пророчим виглядом скаже, що налаштовуватися вже зараз потрібно на третій матч з поляками, так як цей поєдинок буде вирішальним за вихід з групи С. То колекціонер одягу сторонніх чоловіків Анатолій Тимощук за день до гри з "бундестімом" скаже, що збірна Німеччині тільки шукає свою гру, вона неідеальна і її не потрібно боятися. А то і зовсім російський експат Євген Селезньов гордовито відкоментує, мовляв, немає сенсу особливо вникати в склад Північної Ірландії. Програючи практично всі на міжнародній арені, ці гравці досі немов живуть в ілюзії, що на дворі 86-й рік, а їх тренер Валерій Лобановський.


Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Збірна України перед символічним матчем третього туру проти Польщі. Фото:ЕРА


Відразу після жеребкування групового турніру Євро-2016 ЗМІ, вболівальники і самі футболісти чомусь були впевнені, що Північна Ірландія - абсолютний аутсайдер групи, Німеччина (так і бути) займає перше місце, а ми з поляками будемо боротися за друге, і в цій битві, звичайно ж, переможемо.

Очевидно, що скромну команду з британських островів всерйоз ніхто не розбирав до матчу - не аналізував її сильні і слабкі сторони, не вивчав основних гравців і їхні виступи за клубні команди. Очевидність цього проявляється в післяматчевих коментарях розгубленого Андрія Ярмоленка, який сказав "Ми не знали, як грати проти їх захисту". Більш безпорадний коментар на такому серйозному рівні важко уявити.

Інтриги і тіньовий уряд

До кінця незрозуміло - хто ж насправді керував збірною України з футболу: головний тренер Михайло Фоменко або пристебнутий до нього вже після відбіркового турніру Андрій Шевченко. Останній, за давньою традицією української політики, є кумом президента Федерації футболу України Андрія Павелка.

Принаймні, Фоменко, як номінально головний в штабі збірної, так і не зміг чітко відповісти на питання журналістів про те, чому, наприклад, виключив з команди в останній момент ветерана "Динамо" Олега Гусєва або найперспективнішого атакуючого гравця "Шахтаря" - Малишева. А також, чому або, точніше, за що звільнили зі штабу збірної тренера Олександра Заварова, який відпрацював весь відбірковий цикл. Про те, що в збірній робить явний турист Анатолій Тимощук, навіть не йдеться.

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Тренерський штаб збірної на тренуванні у Франції. Фото:ЕРА

Точніше, Фоменко коментував, але після його слів питань залишалося ще більше, ніж було отримано відповідей. Наприклад, якщо до турніру тренер заявляв, що за минулі заслуги ніхто в збірну викликатися не буде (цим, зокрема, можна було пояснити відсутність Гусєва), то після матчу з поляками вихід на поле Тимощука він пояснив тим, що треба було, щоб людина недарма приїжджала. Ще більш безпомічний коментар, ніж слова Ярмоленка після матчу з Північною Ірландією.

Але самі вбивчі слова Фоменко сказав пізніше, коли журналісти запитали його, чому в кінці матчу з поляками вийшов оборонний гравець Тимощук, а не, наприклад, нападник Будковський. Фоменко відповів: "Ось це мене теж цікавить - чому не вийшов на поле нападник". Якщо згадати слова того ж Фоменка після матчу з Північною Ірландією про те, що "команди не було вже в товариських матчах до чемпіонату Європи", то стає зовсім сумно. Чим же займався тоді тренерський штаб, якщо не зумів налагодити психологічний клімат в колективі за два місяці підготовки до Євро?

Тактичний хаос

Тут вже питання особисто до "Міхаліванича". Навіть якщо йому хтось заважав керувати командою, у відставку, грюкнувши дверима, він не пішов, тому відповідальність все одно на головному тренері. Оборонний стиль гри Фоменка давно піддавався критиці. У матчах з усіма командами, крім, хіба що відверто слабкого Люксембургу у відбірковій групі, Фоменко будував гру від оборони або, як прийнято говорити "другим номером". Якщо подивитися на шлях нашої збірної до Євро-2016, то з більш-менш серйозних суперників ми обігравали тільки Словенію у себе вдома. Іспанці і Словаччина були явно сильніші за нас. Та й взагалі, якби не трансформація регламенту змагань, що дозволило заради збільшення кількості учасників фінальної частини, продовжити боротьбу тим, хто займе третє місце у відборі, ніяка Україна до Франції б не поїхала. Але зараз не про це.

Проблема в тому, що ця збірна не вміє грати від оборони - як говорилося вище, всі гравці виступають за пару-трійку кращих клубів України, які в матчах внутрішньої першості рідко бачать суперників на своїй половині поля. Відсутність практики оборонних дій проти сильних опонентів дала про себе знати у всіх трьох матчах Євро-2016. У матчі проти Німеччини свого гравця упустив "динамівець" Сидорчук, в матчі з Північною Ірландією тим же відзначився "непрохідний" Хачеріді.

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Михайло Фоменко. Фото: ЕРА


Не виправдала себе і ставка в атаці на названих лідерів збірної - Ярмоленка і Коноплянку. У сучасному футболі, тим більше на рівні фінальної частини Євро, виключити з гри одного-двох гравців за відсутності у них підтримки від решти команди, навчилися всі. Тим більше, якщо ці самі зірки своєю грою на Євро зовсім не фонтанували. Після Євро соцмережі наповнилися однотипними коментарями, типу "тепер Ярмоленка ніхто не купить в нормальний західний клуб" і "всі побачили, чому Коноплянка в "Севільї" сидить на лавці".

Окрема історія - невміння нашої збірної перебудовуватися по ходу гри. Фоменко (або хто там головний?) не використав вчасно опцію замін, або ж робив це досить своєрідно - вихід Дениса Гармаша в матчі з Північною Ірландією гру ніяк не підсилили, а поява Тимощука з Польщею остаточно розлютила фанатів. У той же час атакуюча молодь, типу Будковского або Караваєва так і не зіграла на Євро жодної хвилини, хоча, як мінімум, в двох з трьох матчів посилення атаки не просто напрошувалося, а впадало в очі навіть далекій від футболу людині.

Ну і сюди ж можна віднести боязнь гри в два форварда. Навіть з північноірландцями. Навіть програючи за півгодини до кінця зустрічі.

Відсутність волі

Це якість чисто ігрова - тренер не вибіжить на поле і не зробить вирішальний спринт в штрафну, президент федерації не кинеться в ноги форварду суперника і не врятує ситуацію, нехай навіть ціною травми, а вболівальники не зможуть замість воротаря прибігти до чужого штрафного для створення переваги при розіграші кутового на останніх хвилинах.

Коли збірна України на засніженому "Олімпійському" в Києві 1999 року поступилася Словенії, ніхто не звинуватив гравців у недостатній самовідданості. Коли жовто-сині "рубалися" з Іспанією і мінімально поступилися у відборі нинішнього Євро - ніхто не кинув камінь в гравців. Іспанія просто перемогла, так буває. Навіть після програного матчу Німеччини 12 червня збірну України підтримали все - нехай і грали по-справжньому вони 15 хвилин з 95-ти.

Втрачене покоління. П'ять причин фіаско України на Євро-2016

Євген Коноплянка. Фото: ЕРА

Але ніхто не пробачить збірникам відсутність бажання рвати себе, суперника і футболки в матчі проти Північної Ірландії. Наші вийшли на поле з упевненістю, що хлопці з Ольстера повинні програти просто виходячи з різниці позицій в рейтингу FIFA. Що повинні здатися самі, як деякі команди української Прем'єр-ліги, побачивши Ярмоленка. Але Північна Ірландія здаватися відмовилася, а довести свою силу на ділі Україна не змогла. А судячи по ходу гри і післяматчевих коментарів, гравці в жовтих футболках весь матч, і під час перерви, були більше зайняті пошуком винних, ніж конструктивними діями по об'єднанню і мотивації. Це ще й проблема відсутності лідера. Такого, яким був свого часу Олег Лужний, Олександр Шовковський і Олег Гусєв (знову привіт тренерському штабу).

У нинішній збірній України є зірки, але немає лідерів, які повели б за собою всіх інших. А Ярмоленко і Коноплянка, від яких в першу чергу чекали прояву лідерських якостей, на Євро запам'яталися тим, що ховалися від ЗМІ після кожного матчу.

Для прикладу, зразком волі і бійцівського характеру на цьому чемпіонаті виявилася збірна Хорватії. Картаті в останньому турі групового раунду змогли, програючи самій Іспанії по ходу зустрічі не тільки відігратися, а й, відбивши в другому таймі пенальті, вирвати перемогу  на останніх хвилинах.

Ми навмисне не вказали серед причин деталь, яка найчастіше згадується в різному ступені цензурних виразів. Про те, що футболісти заробляють в своїх клубах незаслужені мільйони безкоштовно бігати під час своєї відпустки за збірну їм не дуже хочеться. Про те, що нинішнє покоління футболістів в Україні до межі переоцінене, а багатомільйонні контракти за відсутності реальної конкуренції не сприяють нічому, крім професійної деградації "імені Артема Мілевського". Всі ці претензії настільки резонні і очевидні, що просто огидно.
  

Читайте також: Євро-2016: Україна вилітає, встановивши абсолютний антирекорд

Євро-2016. Україна-Північна Ірландія - 0:2

Євро-2016. Україна програє чемпіонам світу з рахунком 0:2

Наші на Євро-2016: представлення команд групи С

Підписуйтесь на аккаунт ЛІГА.net у Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Підписуйтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook, Інстаграм: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Отправить:
Теги:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама